Біль, обернений у слово

     2021 рік – рік пам’яті 35- річчя Чорнобильської катастрофи.

    26 квітня 1986 року сталась страшна катастрофа в історії людства - вибух реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Долі багатьох людей різних професій - цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями та жертвами Чорнобильської катастрофи, змінилися назавжди. І через 35 років цей день змушує задуматися про можливі наслідки діяльності людини.

     35 років тому, у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, в Україні сталася найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики  у світі – аварія на Чорнобильській атомній електростанції, наслідки якої досі відлунюють в зламаних долях та важких спогадах багатьох тисяч людей.   Аварія призвела до небаченого забруднення природного середовища радіоактивного опромінення мільйонів людей.  Увесь світ схилився тоді перед мужністю пожежників із Прип’яті. Нічим не захищені, вони закрили собою не лише нас усіх і землю України, але й усю нашу планету.

    До дня Чорнобильської трагедії в бібліотеці  організована книжкова виставка-вшанування"Біль, обернений у слово".   На виставці представлені документальні матеріали, художні твори, які розповідають про аварію на Чорнобильські атомній електростанції.

      Пам'ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.

    Жителі нашого села , які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС

 

    Вагилевич Ігор Ярославович 1966 р.н.,

   Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1989р.

Кос Василь Васильович 

 1962 року народження, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1987р., категорія 2

   

     

Надрага Микола Леонович народився 5 січня 1957 року 

    Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1989 рік

    

 

 Шолопак Ігор Федорович народився 25 листопада 1963 року . 

 Перебував на ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС у 1986 році.

    

     Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими, перед пам’яттю померлих від радіаційного смерчу.