Трагедія Бабиного Яру

        Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. За два дні 29-30 вересня 1941 року розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв за час окупації сягнула близько 200 тисяч.

   Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

    До роковин цієї страшної трагедії  в бібліотеці  спільно з клубом  проведено історичний репортаж  "Трагедія Бабиного Яру" та оформлено виставку-пам'ять "Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу".

    Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

Зупинімось: останній шанс - ця планета не тільки для нас

      Проблема охорони та збереження довкілля особливо актуальна для нашого Прикарпатського регіону – краю лісів, стрімких урвищ, захмарних полонин, унікальних заповітних місць. Саме тут, у місцевості, яку називають найчистішим з точки зору екології регіоном, мали б існувати праліси, рослини, тварини, рідкісні природні масиви. Але цивілізація невпинними кроками просувається вперед, порушує заповідні досі території, в результаті чого вже сьогодні виникла необхідність терміново оберігати сотні видів флори та фауни. Безжальна експлуатація природних багатств, зокрема вирубування лісів та добування корисних копалин призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів, до виникнення таких катастрофічних стихійних явищ, як забруднення повітря і води, кислотні дощі, руйнівні повені, катастрофічні вітровали, висихання лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин.

    З метою виховання у дітей та підлітків екологічної культури, формування екологічного світогляду, розвитку  у юних читачів відповідальності за стан навколишнього середовища бібліотека спільно з клубом провели  годину екології «Зупинімось - останній шанс: ця планета не тільки для нас»  та оформлено книжкову виставку  "Чисте довкілля – справа кожного".

  Людина — частина живої природи, яка живе серед природи і бере з неї все необхідне для життя: Природа не шкодує для нас нічого, але в неї є свої правила існування та виживання. І нам з вами ,як частинкам цієї природи слід знати , що можна робити а,  що не можна – тобто які дії людини допомагають зберігати природу, а які шкодять довкіллю .

    Наш обов’язок – зберегти повітря і водойми-чистими,  грунти -родючими, рослини -зеленими, а тварин – живими. Кожен із нас повинен чітко усвідомити, що ми не можемо просто заплющити очі на проблеми екології, які загрожують нашому життю та життю майбутніх поколінь. Свій посильний внесок може зробити кожен. Природа- це наше здоров'я, це наше щасливе майбутнє.      Отож, шануйте, любіть природу.

Славний син Підгір'я

      2 вересня, 214 років тому, народився Іван Вагилевич письменник, фольклорист, етнограф, філолог, громадський та культурний діяч, член «Руської Трійці», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».  

      Його по праву називають одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Адже Іван Вагилевич один із тих, хто розпочав український рух просвітництва. Він чимало попрацював на ниві фольклору та етнографії, зокрема залишив описи українців Прикарпаття: гуцулів, бойків та лемків. Вчений зібрав найбагатшу на той час серед слов’янських фольклористів колекцію давніх колядок і щедрівок. Серед його доробку переклад та публікація українською та польською мовами «Повісті временних літ» під назвою «Літопис Нестора», а також переклад прозою українською та польською мовами «Слова о полку Ігоревім», багато інших праць.

    До відзначення 214-річниці від дня народження нашого земляка , видатного діяча "Руської трійці" та співавтора " Русалки Дністрової" Івана Миколайовича Вагилевича  в  бібліотеці  оформлено виставку - портрет "Славний син Підгір'я". 

      Летять роки , і ніхто не в змозі зупинити потік часу. Але наша пам'ять жива. Світлою пам'яттю про видатних людей повниться душа, адже саме Іван Вагилевич прославив наш бойківський край. Пишаймося тим, що називаємо себе земляками славного борця за національну самосвідомість, за мову і культуру.