Трагедія Бабиного Яру

        Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль… Наша пам’ять… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. За два дні 29-30 вересня 1941 року розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв за час окупації сягнула близько 200 тисяч.

   Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

    До роковин цієї страшної трагедії  в бібліотеці  спільно з клубом  проведено історичний репортаж  "Трагедія Бабиного Яру" та оформлено виставку-пам'ять "Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу".

    Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

Зупинімось: останній шанс - ця планета не тільки для нас

      Проблема охорони та збереження довкілля особливо актуальна для нашого Прикарпатського регіону – краю лісів, стрімких урвищ, захмарних полонин, унікальних заповітних місць. Саме тут, у місцевості, яку називають найчистішим з точки зору екології регіоном, мали б існувати праліси, рослини, тварини, рідкісні природні масиви. Але цивілізація невпинними кроками просувається вперед, порушує заповідні досі території, в результаті чого вже сьогодні виникла необхідність терміново оберігати сотні видів флори та фауни. Безжальна експлуатація природних багатств, зокрема вирубування лісів та добування корисних копалин призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів, до виникнення таких катастрофічних стихійних явищ, як забруднення повітря і води, кислотні дощі, руйнівні повені, катастрофічні вітровали, висихання лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин.

    З метою виховання у дітей та підлітків екологічної культури, формування екологічного світогляду, розвитку  у юних читачів відповідальності за стан навколишнього середовища бібліотека спільно з клубом провели  годину екології «Зупинімось - останній шанс: ця планета не тільки для нас»  та оформлено книжкову виставку  "Чисте довкілля – справа кожного".

  Людина — частина живої природи, яка живе серед природи і бере з неї все необхідне для життя: Природа не шкодує для нас нічого, але в неї є свої правила існування та виживання. І нам з вами ,як частинкам цієї природи слід знати , що можна робити а,  що не можна – тобто які дії людини допомагають зберігати природу, а які шкодять довкіллю .

    Наш обов’язок – зберегти повітря і водойми-чистими,  грунти -родючими, рослини -зеленими, а тварин – живими. Кожен із нас повинен чітко усвідомити, що ми не можемо просто заплющити очі на проблеми екології, які загрожують нашому життю та життю майбутніх поколінь. Свій посильний внесок може зробити кожен. Природа- це наше здоров'я, це наше щасливе майбутнє.      Отож, шануйте, любіть природу.

Славний син Підгір'я

      2 вересня, 214 років тому, народився Іван Вагилевич письменник, фольклорист, етнограф, філолог, громадський та культурний діяч, член «Руської Трійці», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».  

      Його по праву називають одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Адже Іван Вагилевич один із тих, хто розпочав український рух просвітництва. Він чимало попрацював на ниві фольклору та етнографії, зокрема залишив описи українців Прикарпаття: гуцулів, бойків та лемків. Вчений зібрав найбагатшу на той час серед слов’янських фольклористів колекцію давніх колядок і щедрівок. Серед його доробку переклад та публікація українською та польською мовами «Повісті временних літ» під назвою «Літопис Нестора», а також переклад прозою українською та польською мовами «Слова о полку Ігоревім», багато інших праць.

    До відзначення 214-річниці від дня народження нашого земляка , видатного діяча "Руської трійці" та співавтора " Русалки Дністрової" Івана Миколайовича Вагилевича  в  бібліотеці  оформлено виставку - портрет "Славний син Підгір'я". 

      Летять роки , і ніхто не в змозі зупинити потік часу. Але наша пам'ять жива. Світлою пам'яттю про видатних людей повниться душа, адже саме Іван Вагилевич прославив наш бойківський край. Пишаймося тим, що називаємо себе земляками славного борця за національну самосвідомість, за мову і культуру.

Із блакиті й колосків в небі прапор наш розцвів

      На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в країні відзначається державне свято – День Державного Прапора України. 

      Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Синьо-жовтий прапор ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праці, краси та багатства рідної землі. 

     Державний Прапор - це символ країни і є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, яка має давнє історичне коріння і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, природним має бути вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.

    Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні. Упродовж віків українці боролися за незалежність, пройшли через зради, війни та голодомори. А здобувши таку омріяну свободу та державність, уже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави, і синьо-жовтий стяг став символом не лише Української держави, а й її народу, історичної спадковості, цінностей, прагнення свободи і справедливості, готовності до боротьби за власну честь.

       До відзначення Дня Державного Прапора України  в бібліотеці експонується книжкова виставка « Із блакиті й колосків в небі прапор наш розцвів» та проведено історичний екскурс .

   Святкування Дня Державного Прапора спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до її державних символів. 

Літературна хвиля прикарпатського краю

        Наша споконвічна Галицька земля багата й невичерпна на оригінальні таланти, джерела художнього слова, витоки животворчої духовної сили. Над нею завше витає вільний український дух, невиснажливу силу якого успадковує, передає з роду в рід національна література, незнищенна скарбниця різножанрових творів красного письменства.

           Досить високого рівня досягло й письменництво краю. Літературне Прикарпаття репрезентоване десятками відомих  і маловідомих імен і жанровим розмаїттям літературного процесу краю.  З метою ознайомлення з найпопулярнішими  письменниками  Прикарпаття  в бібліотеці проведено краєзнавчі сходинки "Літературна хвиля прикарпатського краю" та  розгорнуто інформаційну вітрину. На виставці  представлені книжкові видання  письменників нашого краю Ю. Андруховича, Т. Прохасько, М. Ткачівської, О. Деркачової, С. Процюка, М. Вайно, Є. Барана, Г. Петросаняк та О. Слоньовської.  

    На виставці презентовано також твори  сучасних дитячих письменників нашого краю. Це твори Івана Андрусяка,  Лесі Пилип’юк, Сашка Дерманського, Василя Карп’юка,Романа Юзви.

                                   

     Сучасній молоді важливо знати та пам’ятати ці імена, адже роль письменника у суспільстві надзвичайно важлива. Письменник – це очі, думки та совість суспільства.

         Українське художнє слово - це вияв талановитості, інтелектуальності.  Це – духовний меч, покликаний стояти на сторожі соборності і незалежності України, збагачення внутрішнього світу нашого сучасника, культури народу. Ми повинні не тільки любити свій край, а й знати його історію, культуру, літературу – минулу і сучасну.

 

Світ справжніх друзів на сторінках книг

       30 липня ми святкуємо Міжнародний день дружби, який відзначається з 1958 року за ініціативи Генеральної асамблеї ООН. Це свято нагадує нам про цінність і важливість друзів у нашому житті.  Друзі роблять наші дні яскравішими, діляться з нами радістю і підтримують у важкі моменти. Через дружбу ми вчимося цінувати один одного і разом долати всі труднощі.

      Дружба починається з чуйності до іншого, вміння поставити себе на місце друга, намагатися бути потрібним йому. Друг завжди тебе виручить у скрутну хвилину. Дружба – це стосунки між людьми, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, поглядів, життєвих цілей.

       Про дружбу написано тисячі сторінок, сотні віршів, поем, романів. Говорять, що дружба потрібна людині тільки трішки менше, ніж їжа та повітря. «Дружба – найцінніший скарб», – це не просто слова, це народна мудрість.

      Тож, щоб дізнатися про те, якою є і якою повинна бути дружба радимо Вам прочитати цікаву літературу, класичну і сучасну, де поняття "дружби" описується всіма барвами її проявів.

     Відвідувачі  можуть ознайомитися з підбіркою книг про справжню дружбу українських та зарубіжних авторів, представлених на виставці – рекламі «Світ справжніх друзів на сторінках книг».

  Кожен знає, що дружба поняття цілодобове, і святкувати це свято можна і треба щодня!

Андрей Шептицький - Мойсей українського духу

              Духовний глава українського народу», «будівничий нації», «князь Української Церкви», «український Мойсей» — такими високими словами нарекли митрополита Андрея Шептицького історики, які наголошують на його винятковій ролі в історії Української Церкви й народу. Церковний діяч, просвітник, що відкрив серця тисячам людей для Віри та завжди тримав відкритим своє серце для всіх, що потребували допомоги. Своїми життєвими принципами та духовними настановами став у важкі часи прикладом для наслідування молодого покоління духовенства та захисником українського селянства від свавілля влади. Митрополит – це людина в ореолі слави, святості, великий гуманіст, меценат та пастир. Він для багатьох вірних, ще за життя став святим, завдяки своїй мудрості, ревній вірі, доброті і відданості пастві. 

     До відзначення 160-ої річниці з дня народження митрополита Андрея  Шептицького  в бібліотеці  проведено годину духовності « Андрей Шептицький  -  Мойсей українського духу»   та  презентовано  книжкову виставку-портрет  присвячену великому гуманісту та пастору України .

                Андрей Шептицький  був людиною великої сили волі, патріотом своєї країни, який заповідав своїм нащадкам: «Не  потоком шумних і галасливих фраз , а тихою і невтомною працею любіть Україну…». 

          Діяльність митрополита Андрея Шептицького залишила великий слід у історії України і залишається великим джерелом натхнення для багатьох поколінь.