Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Проходить час, і, здається, він повинен був залікувати рани. Але ці рани на серці України кровоточать дотепер, не даючи забути одну з найтрагічніших сторінок історії нашої Батьківщини. У день пам’яті жертв Голодомору всі українці вшановують заморених голодом співвітчизників.
З метою вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні в бібліотеці влаштовано книжкову виставку-реквієм "Скорботна свічка пам'яті святої", що висвітлює трагедію трьох масових голодоморів: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, а також проведено з дітьми урок - реквієм" Голодомор - невиплакані сльози України". На виставці експоновані різноманітні книги та посібники, що розповідають про причини та наслідки голодоморів. Заслуговують на увагу художні твори українських письменників: «Жовтий князь» В. Барки, «Марія» У. Самчука, «Гіпсова лялька» Ю. Бедзика та інші видання. Ці книги бентежать душу, наповнюють серця пекучим болем, адже в них показана жахлива картина голодомору, велика трагедія українських родин.
Кожна книга з цієї виставки стане одним із місточків, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в тих білих плямах, які виникають на карті історії України.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Немає коментарів:
Дописати коментар