четвер, 27 січня 2022 р.

Згадаємо юність, що горіла в Крутах


     Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами. Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

        Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

         Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету Київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

      Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

      Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Сьогодні ми вшановуємо юних Героїв Крут, які понад сторіччя тому зробили неможливе - на чотири доби зупинили більшовицьку армію, яка сунула на Київ, щоб задушити молоду Українську державу. Вище за власне життя молоді українці поставили свободу і гідність, незалежність своєї держави.

Тим, хто віддав своє життя за волю і кращу долю України був присвячений історико-патріотичний онлайн екскурс "Згадаємо юність, що горіла в Крутах" та організовано книжкову виставку .   


  104 роки  виповнилося з трагічної та водночас героїчної  події в історії українськоїдержавності - битви під станцією Крути. Тоді декілька сотень українських студентів стали останнім рубежем захисту Києва від більшовицьких військ. І нехай ця битва нестала переможною для українських військ, але подвиг молоді залишається живим досьогодні. Ці юнаки пішли в безсмертя, показавши приклад мужності, відданості і незборимості духу.


Голокост: забуттю не підлягає

 Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру», починаючи з 2012 року, в Україні щорічно 27 січня на державному рівні відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Дата була обрана не випадково – саме цього дня було звільнено концентраційний табір “Аушвіц”, він же “Освенцим”.

 У час німецької окупації в роки Другої світової війни територія України стала одним з осередків численних переслідувань за расовою, етнічною, національною приналежністю та масових страт єврейського населення. Так, за статистикою, серед 6 мільйонів загиблих євреїв від нацистської політики терору понад 1,5 мільйони були нашими співгромадянами.

У широкому сенсі слово “голокост” означає переслідування і масове знищення нацистами деяких соціальних, а також етнічних груп, наприклад євреїв, хворих, циган.

У більш вузькому сенсі це слово означає переслідування і знищення саме євреїв, які жили в Німеччині, а також на союзних та окупованих територіях під час Другої світової війни.

Слово “голокост” перекладається з давньогрецької як “всеспалення”.

У світі існують десятки музеїв Голокосту, сотні пам’ятників жертвам. Голокост відображено у літературі, кіно, музиці, образотворчому мистецтві.

Наша бібліотека приєднується до вшанування цієї скорботної дати  і відкриває книжкову виставку-пам'ять  під назвою " Голокост : забуттю не підлягає".

пʼятницю, 21 січня 2022 р.

Великий день єднання

     22 січня ми відзначаємо День Соборності України. У цей день 1919 року українці возз’єдналися в єдину державу - Українську Народну Республіку.

   Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію українського народу як свято національної єдності.Цей день є символом об’єднання України. Він стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність, демонструючи перед усім світом неподільність української землі і непохитність та монолітність української нації. Адже саме в єдності дій та соборності душ ми можемо досягти величної мети – сильної й високорозвиненої, духовно багатої, вільної й демократичної, європейської України.

   В сучасній Україні офіційно святкувати День Соборності почали у 1999 році. Головною традицією в цей день є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22січня 1990 року у 71-у річницю Акта Злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова.

   Відтоді "живі ланцюги" створювались неодноразово, символізуючи єдність українського народу.

 З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Соборність сьогодні - це ще і духовне єднання всього населення України незалежно від національності. 

З нагоди відзначення Дня Соборності України в бібліотеці проведено історичну годину"Великий день єднання"

    Більш детально про історичні передумови ухвалення рішення про злуку можна дізнатись з матеріалів розміщених на книжковій виставці   " Одна єдина соборна Україна ", яка  присвячена цій даті. Запрошуємо всіх бажаючих завітати до бібліотеки і відчути цей дух єднання, переглянувши виставку.



вівторок, 4 січня 2022 р.

Дивосвіт різдвяних свят

                   


    Святкування Нового року та Різдва Христового в українців поєднує в собі найрадісніші почуття миру, любові і взаєморозуміння.  Ці свята в Україні асоціюються з новими починаннями, безліччю подарунків, здійсненням заповітних бажань.

       Новий Рік - найзагадковіше свято, що відкриває нам світ добрих казок і чарівництва. Символом вічного світу, щастя і радості є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною різдвяною зіркою, гілки прикрашені різнобарвними кулями, золотою мішурою, фігурками співаючих ангелів, пастухів з маленькими баранчиками, розсічені свічами та ліхтариками, начебто нагадуючи про вогні багаття й ліхтарів, що світили для вифлеємських пастирів у святу ніч.  Новорічно-різдвяні вогні світять майже в кожнім будинку.

       Свято Різдва - найкрасивіше зимове свято. Починаючи 6 січня, на Свят Вечір, усюди ходили колядники з вифлеємською зіркою. На палці закріплювалася велика зірка із золоченого паперу, прикрашалася ліхтариком, паперовими гірляндами, іноді іконою Різдва, Спасителя чи Божої Матері, потім з цією зіркою обходили навколишні будинки, співаючи різдвяні колядки. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі хору. Звуки дитячих голосів, що славословлять Бога, як ангельський глас, наповнюють торжеством Всесвіт. Небо і земля славлять Різдво Христове. На землі, хоча б ненадовго, запановує мир, а серця сповнюються доброю волею.

    Прийдешня низка новорічно-різдвяних свят – це відмінний привід для того, щоб урізноманітнити своє дозвілля та прийти з родиною до нашої  бібліотеки . Книжкова  виставка у бібліотеці «Дивосвіт різдвяних свят» проілюструє дітям  звичаї та традиції українського народу у зимові свята.

     Ми бібліотекарі  вітаємо  своїх користувачів з  Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаємо всім міцного здоров’я, радості, щастя, миру, добра, благополуччя та достатку.  Завітайте до нас і   створіть собі святковий настрій!