Перлиною прикарпатського краю можна назвати Івана Миколайовича Вагилевича. Він є одним із зачинателів нової української літератури в Галичині, увійшов в історію нашої культури як талановитий письменник, літературознавець, лінгвіст, фольклорист і етнограф, громадсько-культурний діяч.
Народився Іван Миколайович Вагилевич у селі Ясень (тепер - Рожнятівський район Івано-Франківської області) в сім'ї священика. Дитячі роки його минули серед селян-бойків. Багата народна творчість верховинців, їхні прадавні традиції і обряди, мальовнича природа навколишніх гір різко контрастували з безвідрадним становищем підневільного селянства, залишаючи глибокі враження в допитливого і спостережливого юнака. Іван закінчив чотирикласну школу в містечку Бучачі, потім - Станіславську гімназію (нині - Івано-Франківськ). У 1829 р. вступив до Львівської духовної семінарії, вихованці якої водночас були слухачами філософського факультету в університеті. Тут молодий Вагилевич зустрівся з М. Шашкевичем та Я. Головацьким. Захоплені патріотичними ідеями, вони вирішили „йти в народ", аби пізнавши його глибше, спробувати пробудити в ньому високі струни душі. Тимчасово залишивши навчальні студії, І. Вагилевич разом з Я. Головацьким на початку 1830-х років мандрував по Галичині, Буковині й Закарпаттю, збираючи фольклор, вивчаючи народний побут. Зібраний матеріал став справжнім набутком для сучасників і нащадків, знадобився в пізнанні духовної скарбниці нашого народу, його культури.
Повернувшись у середині 1830-х років до Львова, І. Вагилевич пристає до новоствореного гуртка української демократичної молоді „Руська трійця" (спочатку так називали трьох друзів, потім - увесь гурток), очолюваного М. Шашкевичем, і невдовзі стає одним з його лідерів. Наполегливо шукав І. Вагилевич прихильників та однодумців серед демократичної інтелігенції. Обдарований не лише літературно-науковими, а й організаторськими здібностями, він залучав до гуртка представників молоді, яка активно відгукувалась на заклик „Руської трійці".
У 1837 році, завдяки допомозі відомих південнослов'янських діячів культури, поблизу Будапешта, побачило світ перше літературно-фольклорне видання „Руської трійці", - „Русалка Дністровая". Це перша друкована на теренах підавстрійської України книжка, в якій на повну силу зазвучала жива народна українська мова і яка відкрила нові перспективи для розвитку літературної мови на західноукраїнських землях. 27 серпня 1937 року з нагоди виходу в світ "Русалки Дністрової" в селі Ясень було встановлено пам'ятник Івану Вагилевичу.
У 55-річному віці І. Вагилевич пішов з життя. Похований він у Львові на Личаківському кладовищі.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну екскурсію по кімнатах музею Івана Вагилевича в с. Ясень. Музей відкрито в 1995 році. Експозиція музею розташована у будинку, який колись належав родині письменника .У п’яти кімнатах розміщено більше тисячі експонатів. Це в основному друковані видання, документальні матеріали, які передала музеєві Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника. Відвідувачів зацікавлять предмети побуту і гончарні вироби, одяг, взуття, якими користувалася колись родина Вагилевичів та жителі рідного села письменника. Окремим стендом оформлено родинні фото І. Вагилевича. Є в музеї видання альманаху "Русалка Дністрова" різних часів та інші книги. В окремій кімнаті представлено фотографії жителів села Ясень, які жили тут та боролися за вільну і незалежну Україну.
Сьогодні неможливо уявити вітчизняну літературу без фундаментального доробку Івана Миколайовича Вагилевича. Його творча спадщина - то коштовна перлина в духовній скарбниці українського народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар