вівторок, 28 листопада 2023 р.

Гірська орлиця

         Серед сузір’я імен талановитих митців кінця ХIХ – початку ХХ століття яскравою зіркою виділяється ім’я Ольги Кобилянської – автора численних новел і повістей, новаторських і змістом, і формою. 

        27 листопада виповнилось 160 років із дня народження української письменниці Ольги Кобилянської, що є однією з найяскравіших постатей в історії української літератури.  Ольга Кобилянська належить до тих митців, хто своєю творчістю увійшов в скарбницю української літератури назавжди. Прихід в літературу талановитої письменниці був своєрідним подвигом її високого духу. Ольга Кобилянська – це письменниця глибоких душевних переживань, напруженої думки та ліричних настроїв. 

     О. Ю. Кобилянська – класик української літератури кінця ХІХ  поч. ХХ століть, гірська орлиця нашої літератури, сучасниця Івана Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Маковея.

     В українську літературу ввійшла, пройшовши тернистий шлях, сповнений наполегливої праці, зростаючи в багатодітній родині дрібного службовця в маленькому містечку Гура – Гумора, в Кімполунзі, Сучаві. При неповній середній освіті стала високоосвіченою для свого часу жінкою.Долаючи зневіру, позбавлена особистого щастя, О. Кобилянська самотужки шукала стежки до свого знедоленого люду і стала в літературі виразником його прагнень і сподівань, взявши на озброєння його мову. О. Кобилянська починала свою творчість німецькою мовою, потім писала польською мовою, але на її життєвому шляху відбулася зустріч з українським постом Миколою Устияновичем – і він став її ідеалом, а потім Ольга Юліанівна познайомилась з Софією Окуневською – однією з найосвіченіших жінок Австрії, – яка і переконала Ольгу Кобилянську писати для свого народу по-українськи. Саме через Софію Окуневську, Наталю Кобринську, Івана Франка, Осипа Маковея йшли наближення О. Кобилянської до української літератури.  В центрі уваги творів О. Кобилянської – чи не вперше в українській літературі – психологія індивідуальності окремої людини. І вже потім індивідуальний портрет людини відіб’є в собі риси суспільства чи всесвіту.

    І з верховіть Карпатських гір злинула буковинська орлиця, стала всеукраїнською письменницею. Своїми повістями, оповіданнями, новелами і публіцистичними статтями вона зайняла гідне місце в українській літературі. Кращі її твори перекладено на багато мов, а такі твори, як «У неділю рано зілля копала», «Земля», «Царівна» екранізовані, із великим успіхом ішли в театрах нашої країни та за кордоном. І сьогодні, в день роковин О. Кобилянської хочеться доземно уклонитися пам’яті великої письменниці. Бо дороге, близьке її слово нам, її нащадкам.

       До уваги відвідувачів в бібліотеці презентовано   книжкову виставку – портрет  «Гірська орлиця», яка ознайомить з творами Ольги Кобилянської, а також з цікавими розвідками про життя і творчість письменниці.


пʼятниця, 24 листопада 2023 р.

Голодомор - невиплакані сльози України

     


    Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Проходить час, і, здається, він повинен був залікувати рани. Але ці рани на серці України кровоточать дотепер, не даючи забути одну з найтрагічніших сторінок історії нашої Батьківщини. У день пам’яті жертв Голодомору всі українці вшановують заморених голодом співвітчизників.

    З метою вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні  в   бібліотеці  влаштовано  книжкову  виставку-реквієм "Скорботна свічка пам'яті святої", що висвітлює трагедію трьох масових голодоморів: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, а також проведено з дітьми урок - реквієм" Голодомор - невиплакані сльози України".   На  виставці   експоновані різноманітні книги та посібники, що розповідають про причини та наслідки голодоморів. Заслуговують на увагу художні твори українських письменників: «Жовтий князь» В. Барки, «Марія» У. Самчука, «Гіпсова лялька» Ю. Бедзика та інші видання.  Ці книги бентежать душу, наповнюють серця пекучим болем, адже в них показана жахлива картина голодомору, велика трагедія українських родин.



       Кожна книга з цієї  виставки  стане одним із місточків, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в тих білих плямах, які виникають на карті історії України. 
        Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

четвер, 16 листопада 2023 р.

Обрії порозуміння: що означає бути толерантним


           Толерантність як норму сучасного цивілізованого світу продекламовано в Резолюції Генеральної Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року як «Декларацію принципів толерантності». З того часу цей день щороку відзначається як Міжнародний день толерантності по усій планеті.

      Толерантність… Визначення цього поняття кожен з нас розуміє по-своєму і усвідомлює по-різному. Але все ж таки слово «Толерантність»- пояснюється як терплячий. Толерантна людина – це перш за все особистість, якій притаманні духовні, моральні цінності та якості. Як писав Олександр Довженко: «…людина повинна бути Людиною…». Цей вислів пояснюється тим, що кожен з нас повинен задуматися над своїм відношенням до інших, вміти правильно підтримати один одного, поважати людей, прислуховуватися до інших думок, поглядів.

      З метою формування в учнів активної життєвої позиції, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних, у бібліотеці проведено  годину спілкування «Обрії порозуміння: що означає бути толерантним».  

    З латини tolerantia означає «стійкість, витривалість».Толерантність ‒ це терпимість, повага до чужої думки, лояльність. Толерантність повинні виявляти як окремі люди та групи людей, так і держави.

   Толерантність ‒ це готовність постійно і з гідністю сприймати будь-яку особистість або подію. Синоніми: терпіння, терпимість, витримка, примирення, стриманість, володіння собою, врівноваженість,  холоднокровність, стійкість, відкритість, мудрість.

Толерантність – це необхідна умова спілкування. Від толерантності кожного з нас залежить культурний і моральний розвиток в суспільстві.

   Отже, давайте самореалізовуйтеся, самоудосконалюйтеся, виховуйте в собі ті якості, що будуть наповнювати наше буття тільки позитивними емоціями і кожною щасливою хвилинкою нашого життя, бо життя дається людині лише один раз і прожити його потрібно з гідністю. Спілкуймось толерантно — ось заклик до вас, нехай кожен з нас пробудить в себе людські почуття щирості і доброти.