Мандрівка в країну писемності

 

    27 жовтня все світове українство відзначає  День української писемності та мови. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

       Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл.1114р.) першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської азбуки Кирила і Мефодія, його традиційно вважають одним із авторів “Повісті временних літ”. Саме Нестора називають першим істориком Київської Русі та вважають, що з нього починається писемна українська мова. 

     Мова – це найбільший скарб будь-якого народу, і досвід людства переконує, що занепад мови – це знищення нації. Лише після незалежності України наша мова отримала нове життя, новий шанс на повноцінне існування. Однак проблема української мови залишається і досі, тому, на жаль, українцям у власній  країні потрібно боротися за свою мову.

     Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Сьогодні захисники України знову відстоюють цінності нашого народу. Серед них – рідна мова, яка є запорукою нашої згуртованості.

    Українську мову за останні 4 століття намагались вбити аж 134 рази! Понад 4 століття в українців намагалися відібрати мову: законами, анафемами, указами, державними актами. Українська мова за свою історію пережила дуже багато актів лінгвоциду (свідомого нищення мови як головної ознаки етносу). Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.  Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.

     Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.

     З нагоди цієї дати бібліотека  запропонувала читачам  інформ-досьє «Мандрівка в країну писемності” та влаштувала викладку літератури « Українську рідну мову в дар дали мені батьки». Діти доторкнулися до  історії  української писемної мови від Нестора Літописця до сьогодення, дізналися багато цікавих фактів про нашу українську мову, згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку.

    Народна мудрість стверджує: “скільки ти знаєш мов – стільки ти людина”, однак без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. Як говорив Володимир Сосюра: “Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ.”

      Любіть українську мову, оберігайте, плекайте та звеличуйте її, бо вона прекрасна.