Під Крутами пішли в безсмертя

                                              

      29 січня в Україні відзначають 106-ту  річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.  

        Тоді, 106 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четвертого союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. 

      З метою вшанування пам’яті загиблих під Крутами  бібліотека спільно з клубом  провела  годину пам'яті « Під Крутами пішли в безсмертя». 

      Ведучі заходу здійснили мандрівку в минуле сторінками трагічної історії нашого народу. Присутні мали змогу  також переглянути книжкову виставку – спомин « Бій під Крутами – символ нескорених українців».

                   Подвиг юнаків під Крутами,що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишаються в історії і нашій пам'яті, як символ національної честі.

Крути  – героїчна мить на сторінках історії українського державотворення. Факел героїзму запалений студентами 29 січня 1918 року під Крутами й далі горить і буде горіти в серцях майбутніх поколінь.

Співець Галицького краю

                                                                   Я з тих країв, де гідність не убили,

                                                                  Де є орли, а не лишень воли,

                                                                  Я з тих, що Україну розбудили

                                                                  І до свободи гідно привели.

                                                                                                                 С. Пушик

            26 січня письменнику Степанові Пушику виповнилось би 80 років. Уродженець села Вікторів Галицького району залишив по собі шеститомне видання творів, численні поетичні та прозові збірки і публіцистику, фольклористичні дослідження, потужну епістолярну спадщину, майже 300 томів особистого рукописного щоденника.

     Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторівській, Комарівській та Косівській середніх школах , спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті в Москві. Трудову і творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком-економістом в колгоспах Косівського та Верховинського районів Івано–Франківської області.  Служив у армії – після на журналістській роботі. Був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем. Доцентом Київського та Прикарпатського університетів.

      Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1990), премії ім. П. Чубинського (1999), премії ім. В. Стефаника (1998), премії ім. О. Копиленка (1988), премії ім. М. Ірчана (1971), премії журналу "Березіль" (1980), премії м. Галича (2001). Нагороджений орденом "За заслуги" III ст. (10.1997).

    Джерела творчості поета – в фольклорних багатствах рідного краю. Письменник записував фольклор і мав унікальну (понад 200 томів) збірку різних записів, частина яких видана книжками: народні казки «Чарівне горнятко», «Казки Підгір’я», «Золота вежа», «Срібні воли». Також Пушик автор поетичних збірок «Молоді громи», «Золотий Тік», «Писаний камінь», «Задума гір», «Головиця», «Луни», «Галич», книжки вибраних віршів, поем і пісень «Хмаролом».

        Понад 150 віршів С. Пушика покладено на музику композиторами О. Білашем, А. Кос-Анатольським, В. Івасюком, Б. Юрківим, Б. Шиптуром, О. Гавришем та іншими.

Поетичне світосприйняття, знання народного фольклору синтезувалось в оригінальну прозу. Письменник видав ряд романів, повістей, оповідань, що стали новим явищем в українській літературі. Окремими книжками побачили світ «Страж гора», «Галицька брама», «Перо Золотого птаха», «Дараби пливуть у легенду» та інші збірки. Також Степан Пушик видав ряд літературознавчих праць: про карпатське коріння Т. Шевченка «Славетний предок Кобзаря», дослідження про «Слово о полку Ігоревім», повісті про Володимира Івасюка «Блискавиці б’ють у найвищі дерева»та інші.

      За п’єсами автора «Земле моя» (у співавторстві), «Заплакані вікна», «Золотий Тік», «Я іду по своїй землі» на сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру ім. І. Франка поставлені вистави. До дня народження славного письменника Прикарпаття в бібліотеці  організована виставка-портрет «В сльозі й любові викупаю слово...».

       Тож запрошуємо ознайомитись з творами та життєвим шляхом Степана Пушика - колоритного і неповторного автора.

Вона - наш витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна"

                                                      

     22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України, а 22 січня було проголошено всенародним святом. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

      З нагоди цієї важливої історичної дати у бібліотеці  представлена тематична полиця  "Соборна Україна:   наша сила в єдності". Матеріали, представлені на тематичній полиці, акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918 – початку 1919 року охопив майже всю Україну. Спільно з клубом для дітей   проведено годину історичної правди «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна ,вільна Україна».

         А також  для дітей  спільно з клубом   проведено годину історичної правди «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна ,вільна Україна».

         Соборність України – це результат тривалої боротьби українського народу за свою свободу та незалежність. І подвиги героїв України ХХІ століття доводять, що за 105 років бажання українців жити в соборній незалежній Україні тільки укріпилося. Це бажання, яке тече по жилах нових поколінь українців, обов’язково допоможе їм вирости гідними громадянами своєї держави.

Символ української нації

    1 січня минуло  115 років з дня народження провідника ОУН Степана Бандери. Його ім’я вже давно стало символом жертовної боротьби за свободу української нації. Степан Бандера - видатна постать XX століття, людина-легенда, ім’я якої увійшло до історії українського народу, як невмирущий світлий Символ України.

       Вшановуючи пам`ять цього видатного політичного діяча у бібліотеці відбувся інформаційно - історичний екскурс «Степан Бандера – борець за Незалежність України» .

     Степан Бандера... Хто він? Ким був? Що стверджував? Що спонукало його до боротьби? Про несправедливі звинувачення? В ім'я чого пішов у Вічність? На ці та інші питання шановні користувачі, ви можете дізнатися переглянувши тематичну виставку - персоналію  "Символ української нації".

       Література, представлена на книжковій виставці висвітлює життєвий та героїчний шлях борця за волю і незалежність України, Степана Бандери, його значний особистий внесок у національно-визвольний рух українського народу за незалежність, значення його політичної спадщини та ролі в національному і духовному відродженні Української держави.

    Запрошуємо переглянути та взяти книги, які допоможуть більш детально розповісти про Національного Героя України - Степана Бандери.