Куріння чи здоров'я - обирайте самі

                                                  

  Всесвітній день без тютюну – встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, святкують 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

    На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. У Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйона людей на рік.

     Куріння — одна з головних причин цілого ряду хронічних недуг: ішемічної хвороби серця, хронічного бронхіту, емфіземи легень, раку легень та інших органів. 

      Найдужче ця шкідлива звичка спричиняється до серцево-судинних захворювань. Дослідження показали, що курці вдвічі частіше нездужають на стенокардію, в 12 разів — на інфаркт міокарда. Небезпека виникнення цих захворювань пропорційна кількості викурених цигарок. Нікотин, який є в тютюні, викликає звуження судин серця. Тому приступи стенокардії, викликані ним, називають «стенокардією курця». Крім того, куріння збільшує риск виникнення облітеруючого ендартеріїту і крововиливу в мозок (інсульту). Мозковий інсульт у любителів цигарок стається в 4—6, а рак легень поражає їх у 10 разів частіше, ніж у тих, що не курять. У той же час встановлено, що патологічні зміни в організмі тих, хто позбувся цієї звички, поступово піддаються зворотньому розвитку. Люди, які розлучилися з тютюном, стають активнішими і працездатнішими.. У них поліпшуються пам'ять, настрій, самопочуття.          Досвід свідчить, що кинути курити краще відразу. Кому ж це не вдається, слід звернутися за допомогою до наркологів і психіатрів, які нададуть йому кваліфіковану допомогу і необхідні поради. Припинення куріння або різке його зниження можуть викликати неприємні відчуття — підвищену дратівливість, порушення сну, зниження працездатності. Однак ці симптоми тривають лише кілька днів. Часто після відмови від цигарок збільшується маса тіла. Це пов'язано з усуненням інтоксикації тютюном, вживанням більшої кількості їжі та солодощів, якими стараються замінити цигарку. В цьому випадку необхідно дотримуватися дієти, збільшувати фізичні навантаження, вживати вітаміни груп В і С.

    Пам'ятайте: нешкідливих видів куріння немає, відмова від нього приносить користь у будь-якому віці й незалежно від того, скільки років ви курите! Слід лише дотримуватися 10 порад:

1.Реєструйте час, коли випалили кожну цигарку або   тільки хотіли запалити, однак утрималися. Відзначайте, як сильно   вам хотілося в той момент курити. Це не тільки допоможе максимально скоротити кількість цигарок, але й зрозуміти, коли    бажання курити найдужче, виділити «найважливішу» цигарку дня і в подібній  ситуації постаратися сконцентрувати всі сили,  щоб  відмовитися від  куріння.

2.Ви кидаєте курити відразу чи поступово? Якщо поступово,то визначіть собі проміжні цілі на шляху до остаточної   відмови від  тютюну.

3.Коли відчуваєте сильну потребу в курінні, краще кинути цю звичку відразу. За день або два до остаточної відмови   викуріть приблизно удвічі більше цигарок, ніж звичайно. В результаті виникне перенасичення організму нікотином й  іншими шкідливими компонентами  тютюну.  Ви особливо відчуєте шкідливу    дію куріння  і  легше  зможете  з   ним   розпрощатися.

4.Виникло бажання закурити — не діставайте цигарки, не беріть до рук пачки хоч протягом трьох хвилин. Постарайтеся займатися чимось таким, що допомогло б забути про цигарку: зателефонуйте   комусь,   пройдіться   коридором.

5.Щоранку намагайтеся якомога довше відтягувати час, поки запалите  першу  цигарку.

6.Визначте години, коли ви ніби    дозволили собі    закурити. І постарайтеся  максимально скоротити кількість таких моментів.

7.Викурюйте   тільки   половину   цигарки.

8.Постарайтеся  замінити  її  легкими  вправами,     короткими енергійними прогулянками до і після роботи. Не замінюйте цигарки їжею, особливо висококалорійною — жирною, солодкою, мучною.

9.Винесіть з кімнати попільничку, запальничку та всі предмети,  які   нагадують  про  куріння. 

10. Ніколи не оголошуйте оточуючим: «Я кидаю палити». Коли ж вам запропонують цигарку, скажіть, що в даний момент вам не хочеться. Якщо з дня остаточної відмови викурите цигарку, це не викличе нарікань присутніх і не буде означати, що порушили слово.

     До Всесвітнього дня без тютюну працівники бібліотеки підготували онлайн бесіду та оформили  тематичну поличку«Куріння чи здоров'я - обирайте самі",  на якій представлені книжки та матеріали спрямовані проти тютюнопаління.

      БІБЛІОТЕКА ЗА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ.

Щасливого дитинства та ласкавої долі всім діточкам!

           

      1 червня - Міжнародний день захисту дітей та Всесвітній день батьків.   Перше свято засновано у листопаді 1949 року рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок і відзначається щорічно 1 червня. 

  Друге свято Всесвітній день батьків - Організація Об’єднаних Націй проголосила, щоб оцінити всіх батьків у всіх куточках світу за їх самовіддану відданість дітям та їхню жертву на все життя задля виховання цих відносин.

   Вперше День захисту дітей був проведений в 1950 році в 51 країні світу (в Україні День захисту дітей святкується з 1998 року.). ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

   Міжнародний день захисту дітей відзначається щорічно більш ніж у 30 країнах світу.

  Це не тільки галасливі та веселі святкування дітвори, але й нагадування суспільству про необхідність дотримання і пошани прав дитини, як необхідної умови для формування гуманного і благополучного суспільства.

Вітаємо вас, дорогі наші діти і шановні батьки зі святом! 

Бажаємо вам міцного здоров‘я та родинного щастя!

А як бути щасливим щодня? Дізнаєтеся з добірки книжок,  представлених на тематичній викладці літератури"Щасливого дитинства та ласкавої долі всім діточкам!"

А над світом українська вишивка цвіте

    Сьогодні – Всесвітній день вишиванки – свято прадавнього закодованого оберегу українського народу, символу здоров'я, краси та щасливої долі. 

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. 

 Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.

До відзначення Дня вишиванки долучилися  працівники Ясенської сільської бібліотеки та клубу, які взяли участь у флешмобі  " Одягни вишиванку".  

 

 

 

До вашої уваги етновояж  « А над світом українська вишивка цвіте" , який допоможе розкрити все різномаїття наших сакральних оберегів.

Цьогоріч українська вишиванка рясно окроплена кров'ю тисяч відважних воїнів-захисників, мирних людей, жінок і дітей, безневинно занапащених лютим ворогом. 

Одягнімо ж вишиванки та доведімо, що Україна квітла та розквітне ще більше, не дивлячись ні на що! А вишиванка завжди буде нашим генетичним кодом нації! 

Вишиванка – духовна броня українця! 

                                               Хай вишита сорочка нам принесе тепло. 

                                              І небо синє мирним стане.

                                              Хай рідні землі нам дають врожай, зерно.

                                               А зло, війна і ворог згине!

Мов іскри у погаслому вогні, живі слова горять не вигасають...

 

   Ім’я Костя Вагилевича є маловідомим для сучасного читача, навіть для жителів бойківського краю, звідки походить поет. Проте він зробив значний внесок у суспільно-громадське, духовне та, незважаючи на невелику поетичну спадщину, літературне життя Прикарпаття. На жаль, досі укладені ним «Буквар» і «Пісенник» не видані в Україні. 

     22 травня цього року минає 130 років від дня народження  нашого земляка  Костя Вагилевича. Бібліотека підготувала  літературне  онлайн дос'є " Мов іскри у погаслому вогні, живі слова горять не вигасають..." та оформила тематичну поличку " Бойківський поет".

        Народився Кость Вагилевич 22 травня 1892 року в селі Ясень у сім'ї хлібороба.У рідному селі здобув початкову освіту, потім навчався у гімназії. Під час першої світової війни воював у лавах Січових стрільців у чині хорунжого, згодом потрапив у російський полон. Після жовтневого перевороту повернувся в Галичину і вже в складі Української Галицької Армії обороняв Львів від польських військ.Далі - польський табір і втеча. Після навчання в Українському Вільному Університеті в Празі - вчителював на Закарпатті. Здобув звання доктора філології. Згодом Кость Вагилевич, на основі свого педагогічного досвіду, став упорядником букваря «Свою Україну любіть» (три видання), абетки музики і співу «До-мі-соль», автором підручника англійської мови «А-В-С». Кость Вагилевич відомий і як громадський діяч, зокрема, він був радником Президента Карпатської України Августина Волошина.

В І945-І95О рр.- працював у Німеччині, в 1950-1972 рр. - у Детройті (США).У 1972 році повернувся до родини у Прагу, де й помер 4 січня 1974 року.

   Його поезії пронизані великою тугою за рідною землею:

                                І сонце, й зорі, й місяць не такий,

                                В чужій для нас, неприязній країні.

                               Як лід холодне сонячне проміння,  

                               Без запаху сади, поля квітки...

                              ...І нікому свій жаль, свій біль сповісти

                               І в глибині душі, мов з виру вирина,

                               Важке, як камінь слово:  чужина.

   Справжню істину народжує вищий ступінь творчого натхнення, коли рима укладає слова в пророцтво. У цьому можна переконатися прочитавши збірки Костя Вагилевича «Триєдиність» і «Україна непоборна».

Кость Вагилевич - родич Івана Миколайовича Вагилевича (І8ІІ-І866) відомого українського поета, історика, етнографа, учасника «Руської Трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової».

Про Івана Вагилевича Кость Вагилевич писав «...як учений визначився в ділянці народної культури,а зокрема мови, на яку дивився, як на вічний, живий міст, який сполучує творчість поколінь, по якому йде Живе Слово - прояв волі, сили, правди,краси, історії народу...».

      Ці слова передають сутність і самого Костя Вагилевича, велич його душі, його віри, надії та любові.

                                              ... Любов - життя, та вміння жити -

                                                Це не запеклістю горіть до ворогів,

                                                Але любити свій люд

                                                і цілий людський рід -

                                               Народи всі і, якомога,

                                               Понад усе любити Бога...

       Кость Вагилевич пройшов довгий і  важкий життєвий шлях. Доля до нього була не завжди прихильною, але свій  хрест і велику любов до Батьківщини він мужньо проніс через все своє життя.

    Дев’ятий випуск «Вибраного» із серії «Бібліотека Галицька» є надзвичайно важливим виданням, адже упорядники вперше в Україні зібрали твори Костя Вагилевича, написані у Чехії та США, у цілісну збірку.  До «Вибраного» увійшли поезії на різну тематику (громадянська, філософська, пейзажна та інтимна лірика), цикл сонетів, збірка релігійних віршів «Іскри в попелі».

    Поетичний доробок Костя Вагилевича складається в основному з творів громадянської та філософської лірики. Саме таким твором відкривається збірка – «Україна непоборна». Автор зображує найважливіші етапи в становленні України, наголошує на тому, що вона вистояла у цій складній боротьбі, залишається непохитною та сильною. Збірка пройнята тугою за рідною домівкою, за Батьківщиною, адже поет багато років був змушений жити та працювати за кордоном. Він переживає за долю країни, бажає їй кращого керівника («Молилась Україна»), докоряє українцям за байдужість («Родичівська рада»), покірливість та бажання виправдати себе («Обставини»). Вагилевич вважає неосвіченість та неписьменність причинами важкого життя людей. Страшним є те, що окупанти довели їх до такого стану, коли вони вже і самі не прагнуть навчатися, у них сформувалася рабська психологія («Родичівська рада»). Поет часто звертається до історії та фольклору. Особливо фольклорні образи автор використовує в інтимній ліриці (вірш-диптих «Дожидання», «Ружі»). У пейзажній ліриці Кость Вагилевич яскраво зображує карпатську природу, красу та дивовижність Верховини («Вечір», «Ніч», «Світанок», «Бескидова осінь» та інші).

     Важливою частиною «Вибраного» є збірка релігійної поезії «Іскри в попелі». Її рукопис був знайдений у бібліотечних фондах Українського Вільного Університету та, фактично, вперше виданий у такому форматі в Україні. Збірка складається з семи розділів, які включають в себе різноманітні жанрові. форми: молитви, вірші-посвяти, оди, сповіді та інші. У ній поет ділить світ на дві частини: добро і зло, поєднує світське та духовне, аналізує минуле, сучасне та майбутнє людини. У релігійних віршах Кость Вагилевич формує духовну християнську основу українського народу. На фоні громадсько-політичних та філософських творів, ця збірка доповнює поетичний та світоглядний образ автора в розумінні читача.

   Про що б не писав поет, у серці його завжди жила любов до знедоленої, поневоленої України,  у воскресіння якої він вірив, за яку вболівав і страждав, був покараний вигнанням, жив на чужині. З вірою в непоборну Україну він і помер не на своїй землі. 

        Бібліографія:

 1. Вагилевич К. Вибране [Текст]:поезії /К. Вагилевич.-Івано-Франківськ: Місто НВ,2020.-192с. 

 2.Вагилевич І.,Вагилевич К. Твори [Текст] / І.Вагилевич, К. Вагилевич. -Рівне: Азалія, 2006.- 368с. 

 3. Вагилевич К. Україна непоборна [Текст]: вірші / К. Вагилевич. - Прага: Пробоєм, 1941. - 88 с.

  4.Вагилевич К. Триєдиність [Текст]: вірші / К. Вагилевич. - Костопіль: Роса, 2006.-97 с.

   

Про  Костя Вагилевича:

        1.Мушинка М.   Вагилевич  Кость  /  М.   Мушинка  //  Енциклопедія сучасної України. Т. 1. -К. : [б. в.], 2005. - С. 11.

       2.Арсенич   П.   Українські   січові   стрільці  та  стрільці   Української Галицької армії / П. Арсенич // Краєзнавець Прикарпаття. - 2004. - № 4. - С. 43.

     3.Жегуц І. Нащадок «Руської трійці» /1. Жегуц // Галичина. - 1993. - З верес.

    4.Любив   свій   край   понад   усе    [Текст]:   методичні   поради   по відзначенню   120-річчя   від   дня   народження   Костя  Вагилевича)   /   уклад. М. Й. Раковецька, О. М. Озаришин. - Рожнятів: центральна районна бібліотека, 2012.-10с.

   5.Федюк М. З роду Вагилевичів / М. Федю // Галичина. - 1993. - 6 лют.

    6.Федюк М. «І свою пісню лебедину я заспіваю про життя»: [про Костю Вагилевича] / М. Федюк, І. Жегуц // Галичина. -2004. - 12 лют.

 

 

Мати - її величність, у неї в обіймах вічність

 

        У ці травневі дні, коли прокидається від зимового сну матінка – природа, коли дзвенить у ніжній блакиті спів жайворонка, коли теплий, лагідний весняний вітерець  ледь – ледь коливає шатро чаруючої зелені кущів та дерев, коли зацвітають перші квіти, приходить до нас прекрасне свято, свято народження життя, свято утвердження життя  – Свято Матері , яке цього року припадає на 8 травня.  

       Берегинею кожного роду, кожної сім’ї є мудра жінка – матір. Для кожного з нас саме її образ є найріднішим, найближчим, найдобрішим, найдорожчим ! А наша любов до Матері – безмежна та вічна!  

        У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.

      Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина для своїх дітей.

      Безумовно, День матері – це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.  Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері. Матір – всьому початок. Матір – берегиня роду, домашнього вогнища Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину.

        З нагоди цієї  дати  в   бібліотеці оформлено  книжково-журнальну  виставку   «Мати – її величність, у неї в обіймах вічність».

     Увазі користувачів пропонується різноманітна література, яка стосується матері, як берегині домашнього вогнища, джерела ніжності, любові і краси;  сім’ї, родини, виховання, дозвілля . 

      В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість. 

Діти і війна: поради дорослим

 

  Війна б’є по психологічному стану і дорослих, і дітей. Навіть якщо ви робите вигляд, що все добре, діти переймають вашу тривожність. Тож як підтримати та заспокоїти дитину.

ЯК ПІДТРИМАТИ ТА ЗАСПОКОЇТИ ДИТИНУ

1. Говоріть з дитиною спокійно

- Про те, що відбувається, варто говорити з дитиною тому дорослому, який найбільше зберігає спокій;

- Підлітків важливо навчати, де шукати перевірену інформацію, ділитися джерелами. 

2. Проявляйте надійність

- Варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити її і себе від небезпеки, що наша армія дасть відсіч;

- Обійняти можна дитину до підліткового віку;

- Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 

3. Грайте в ігри та виконуйте з дитиною заспокійливі вправи

- Можна ліпити з пластиліну;

- Окреслити навколо себе «коло безпеки» - з нитки, наприклад;

- Грати в настільні ігри (шашки, шахи);

- Малювати;

- грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

4. «Займіть» чимось аудіальний канал дитини 

Від виття сирен особливе навантаження у дитини - на аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось «зайняти»:

-слухати в навушниках аудіоказки та музику;

- співати, грати на чомусь, що є.

5. Навчайте дитину правил безпеки

- Де вона може зустрітися з вами або іншими родичами;

- Де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок;

- Не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

6. Довірте дитині відповідальне завдання 

- покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги, наприклад, доручити дитині слідкувати за іграшкою;

- Попросіть дитину придумати казку про якогось персонажа,  або уявити себе журналістом та провести репортаж з місця події тощо.

7. Як відвернути увагу дитини

- Виконуйте разом із дитиною рутинні справи;

- Обіймайте дитину;

- Жартуйте з нею;

- Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким; 

- Вмикайте на планшеті мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. Дозволяйте дитині вивільняти ненависть та злість

І для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Можна це робити в ігровій формі:

- застосовувати гру «Злий бобер», наприклад, спочатку придумати злу тваринку і поводитися так, як, на вашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворити на добру тваринку. Потім – на людину; 

- сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути. 

9. При панічній атаці виконуйте вправи 

- Потерти кінчик носу;

- Надавити не сильно на очні яблука з двох боків; 

- Витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини; 

- Покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю;

- подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо;

- лягти на спину і робити рухи ногами, як на велосипеді;

- розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться «точка паніки».        

ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

Перший етап – дитині важливо казати:

- що ми робимо все можливе, щоб ми були у безпеці;

- в дорозі ми будемо весь час із тобою, буде багато дітей та дорослих;

- нас зустрінуть добрі люди та допоможуть;

     УВАГА! У цей момент дуже важливо, щоб ваш голос звучав стійко та впевнено. 

- пояснити, що їдемо не назавжди, а доки не стане безпечно;

- буде тимчасовий дім, можливо, ми житимемо разом з великою кількістю людей;

- якщо батько дитини залишається в Україні, пояснити, що мама їде з тобою вдвох, а тато приєднається до нас, як тільки зможе, чи ми до нього повернемося;

- якщо дитина плаче, намагайтеся витримати її почуття без осуду та відчуття провини;

- якщо ви їдете в іншу країну, візьміть кілька книг, які були б написані вашою мовою. Це буде дуже важливо. Дорогою показуйте дитині фото, відео з цієї країни.

Другий етап – правила:

- зараз важливо, щоб ти нам у всьому допомагав;

- був завжди поруч, нікуди не тікав, ні з ким чужим не йшов, не вередував;

- дайте дитині доручення, яке їй під силу, наприклад: стежити за її рюкзачком, пити воду і вам нагадувати;

- дякуйте дитині за те, що вона допомагає вам у дорозі, що ви бачите як дитині складно, але вона справляється;

- придумайте кілька ігор, у яких ви будете перенаправляти увагу та енергію дитини.

- можна дати їй завдання фотографувати дорогу;

- важливо переконатися, що дитина знає своє прізвище та ім’я, імена та прізвища батьків та дорослих, які її супроводжують. Покладіть дитині до кишені аркуш із її та вашими даними.

     По приїзді на місце скажіть дитині: «Ось ми й у безпеці. Дякую за те, що ми змогли разом це зробити. Зараз будемо знайомитися з нашим новим домом. Він не схожий на наш будинок. Я не знаю, чи сподобається він тобі й мені. Але ми зможемо зробити його нашим. Ми з тобою - як равлики: наш будиночок завжди з нами. А до інших міст ми з тобою звикнемо. Люблю тебе. У нас обов’язково все буде добре, де б ми не були.