Є дати, які не несуть радості чи піднесення, дати, від яких віє смутком, тугою та болем... У четверту суботу листопада (цього року це 27 листопада) ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932—1933 років і тих, хто помер під час цього геноциду, і тих, хто просто дивом пережив цей жах.
Голодомор...чи є в історії України трагічніші сторінки, ніж ті, що обчислюються мільйонами живих українських душ? Люди, що не брали участі у війні, а лише хотіли вижити. Люди, у яких відбирали кожну крихту хлібу. Люди, які не мали права на виживання. За різними даними, за роки Голодомору загинуло від 4 до 11 млн. людей.
Щоб донести правду про цю трагедію до відзначення чергової річниці Голодомору і вшанування пам’яті його жертв в бібліотеці влаштовано виставку-спомин « Не згасне в серці пам’яті свіча» . На виставці представлені книжкові видання, в яких міститься інформація про страшні роки голоду в Україні. Проведено також історичну годину " Горять свічки в людських долонях».
Увечері 27 листопада о 16 годині об’єднаємось у молитві за Україну і поставимо у кожному вікні свічку віри і надії. Це-знак нашої пам’яті...
Голодомор приніс не лише страждання і смерть, внаслідок якого в мирний час на своїй землі загинули мученицькою смертю мільйони наших земляків, зникли з карти України сотні і тисячі сіл та хуторів. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого. Це потрібно кожному з нас, для нинішнього і прийдешнього поколінь, для нашої віри у життя і справедливість.